Мігрень — це хронічне генетично обумовлене захворювання, один з видів головного болю, який частіше за все виникає у жінок та значно погіршує загальний стан людини. Біль розвивається достатньо часто, провокує появу вегетативних розладів та потребує надання допомоги, адже без неї неможливо відновити якість життя. Частіше за все у домашніх умовах від нападу мігрені може врятувати прийом знеболювальних та протизапальних препаратів (підійде Парацетамол чи Ібупрофен). Але надалі треба звертатись до лікаря по діагностику та етіотропне лікування.
Причини мігрені
У людей з мігренню є вроджені особливості нервової системи. Це проявляється у підвищеній чутливості до дії певних тригерів:
- фізичне навантаження;
- яскраве світло;
- гучні звуки;
- їжа (шоколад, вино, сир);
- запахи;
- рівень гормонів;
- недостаток або надлишок сну;
- інтенсивні емоції.
Тригери викликають зміни в головному мозку, за яких виділяються різні речовини та змінюється тонус судин (спочатку звужуються, а потім розширюються). Ці зміни впливають на нервові закінчення трійчастого нерву, що іннервує структури головного мозку. Через це виникає епізод мігрені.
Характеристика мігрені
Мігренозний епізод триває від 4 до 72 годин. Спочатку настає стадія передвісників, коли людина відчуває сонливість, втому, дратівливість або збудженість. Після передвісників починається власне головний біль:
- односторонній;
- середньої або сильної інтенсивності;
- пульсуючого характеру;
- супроводжується нудотою або блюванням, підвищеною чутливістю до звуків та світла;
- посилюється через фізичні навантаження.
Під час епізоду мігрені людина випадає із звичайної щоденної активності, зазвичай вона лягає в темній кімнаті та намагається заснути чи відпочити. 
Види мігрені
Розрізняють два види мігрені:
- Мігрень з аурою. Аура — це період епізоду головного болю, коли людина відчуває певну неврологічну симптоматику: зорові галюцинації, головокружіння, оніміння або «повзання мурашок» у кінцівках, слабкість у них.
- Мігрень без аури. Проявляється просто нападом болю. Найчастіше люди з мігренню без аури не знають про неї і самостійно намагаються розібратися з головним болем.
Лікування мігрені
Важливо уникати тригерів, а також контролювати частоту епізодів мігрені. Для цього ведуть щоденник, де зазначають початок, інтенсивність та тривалість епізоду, контекст, за якого виник головний біль, а також прийом препаратів. Декому допомагає прийом звичайних НПЗЗ, комусь можуть зарадити лише триптани. Їх не можна вживати більше 9–10 разів на місяць, а НПЗЗ — 14 разів за 30 днів.